Як влаштований фондовий ринок?

Чи вас цікавили депозити у банках? Чи думали ви про майбутню пенсію і можливість заміни державної пенсії депозитом у банку? Можливо, ви розглядали інші альтернативи?

Якщо так, то ви, напевно, чули про те, як деякі люди купують акції компаній, наприклад, Coca-Cola, або відкривають брокерські рахунки та інвестують у компанії на фондовому ринку. Інтерес до фондового ринку та інвестицій в Україні значно зріс останніми роками.

Це пов’язано з великим попитом на первинні розміщення акцій публічних компаній (IPO) у 2020-2021 роках. Через це з’явилися відеоблогери, які стали інвесторами-аналітиками і надавали рекомендації щодо інвестування. Вони навчали відкривати брокерські рахунки та «аналізували» й давали поради щодо інвестицій у різні акції на фондовому ринку. Простіше кажучи вони влітали у всі компанії, які виходили на публічний ринок. Проте в інших країнах, таких як США, популярність фондового ринку зародилась ще давно.

Цей ринок має декілька привабливих аспектів. 

По-перше, на ньому продається унікальний фінансовий інструмент, відомий як цінний папір, який дозволяє отримувати частку прибутку від бізнесу, уникаючи при цьому більшості підприємницьких ризиків та складних питань з управління компанією.

По-друге, інвестування в цінні папери частіше приносить значно вищий дохід, ніж вкладання в інші активи. Наприклад, якщо ми вклали 1 000 грн у український банк у 2012 році під 5% річних на 10 років, то ми отримали б 1 629 грн. Однак, якщо ми вклали ту ж саму суму в портфельний індекс з провідних компаній США, такий як S&P 500, то через 10 років ми мали б 2 460 грн.

Також, окрім інвестицій у акції, варто розглянути інвестиції в нерухомість, оскільки вони також можуть приносити значний прибуток. Однак, існує один недолік інвестицій у нерухомість – високий поріг входу. І тут з’являється третій ключовий аспект, який підтримує інвестиції в цінні папери – низький поріг входу порівняно з придбанням нерухомості.

Купівля квартири вимагає значної суми капіталу, а гарантії щодо зростання її вартості немає. У той же час, для початкових інвестицій на фондовому ринку вистачить лише 100 доларів.

Як же цей ринок працює? 

Давайте розглянемо приклад компанії Finmriya, що займається виробництвом одягу і бажає залучити гроші для розширення свого бізнесу. Для цього вона перетворюється на акціонерне товариство, випускає цінні папери у вигляді акцій та розміщує їх на біржі. Цей процес відомий як первинне розміщення акцій або IPO (Initial Public Offering). Коли акції компанії Finmriya стають доступними на фондовій біржі, будь-який інвестор може їх придбати.

Фондова біржа подібна до магазину, де емітент (компанія) продає свої цінні папери, а інвестори купують ті позиції, які їх зацікавили на полицях. Емітент – це компанія або організація, яка випускає та розміщує цінні папери на фондовій біржі для залучення грошей або капіталу.

Після реалізації акцій компанією Finmriya, вони стають предметом купівлі-продажу між двома групами покупців – дилерами та брокерами.

Дилери – це компанії, зазвичай великі, які займаються купівлею і продажем цінних паперів на свій рахунок, отримуючи прибуток з цих операцій.

Брокери – це посередники, які дозволяють інвесторам отримати доступ до торгівлі. Інакше кажучи, ми не можемо безпосередньо зайти на біржу і купити акції певної компанії, наприклад, акції Coca-Cola. Нам потрібно відкрити спеціальний рахунок у брокера, який отримує свій дохід у вигляді комісійних з операцій своїх клієнтів.

Після того, як Finmriya продала всі свої акції на біржі, постає питання: хто став новими власниками цих акцій? Збір інформації про придбання акцій здійснює реєстратор.

Реєстратор – це юридична особа, яка відповідає за ведення реєстру власників цінних паперів. Якщо компанія випускає інші цінні папери, то інформацію про власників можна отримати від реєстратора, який є тримачем такого реєстру.

Цінні папери у інвесторів не зберігаються фізично. Купівля і продаж відбуваються в електронному форматі, тому немає необхідності отримувати фізичну коробку з акціями. Проте, для фіксації продажу паперів і збереження інформації використовуються депозитарії. Ці установи забезпечують облік і зберігання акцій клієнтів, де на їх рахунках зберігаються дані про володіння цінними паперами кожного інвестора.

Тобто, основні функції реєстратора та депозитарію полягають у веденні обліку цінних паперів. Реєстратор відповідає за реєстрацію власників цінних паперів від імені емітента, тоді як депозитарій веде індивідуальні рахунки для кожного інвестора.

Уявімо собі жвавий біржовий день, де мільйони угод відбуваються кожної хвилини. Інвестори купують і продають цінні папери неодноразово протягом торгової сесії. Більшість цих угод здійснюється за кредит, тому на ринку потрібна спеціальна установа, яка контролює коректність всіх розрахунків. Цю роль виконує клірингова організація.

Давайте розглянемо, як проходить процес після натискання кнопки “Купити” у брокера. Після натискання кнопки, брокер відправляє замовлення на покупку до біржі, де це замовлення залишається активним до того моменту, поки хтось не захоче продати ту саму акцію / цінний папір по встановленій нами ціні. Коли бажання покупця та продавця збігаються, біржа реєструє угоду і передає інформацію про неї до клірингової організації. Клірингова компанія перевіряє наявність достатньої суми грошей у покупця та наявність цінних паперів у продавця. Після цього вона здійснює розрахунки і передає ці дані депозитарію. Депозитарій фіксує передачу власності і здійснює переказ грошей від покупця до продавця, а цінний папір – від продавця до покупця. Угода успішно завершена.

Цей приклад є лише загальним оглядом процесу торгівлі на фондовій біржі. У подальшому ми зможемо детальніше розглянути питання, такі як ініціальне розміщення акцій (ІРО), лістинг та андерайтинг, внебіржова торгівля та багато інших аспектів, що пов’язані зі структурою і функціонуванням ринку цінних паперів.

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.